суббота, 25 февраля 2023 г.

 

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

для педагогів і батьків дітей 

 

ТАКІ РІЗНІ ХЛОПЧИКИ ТА ДІВЧАТКА

·        Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик або дівчинка, із властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть любити їх потрібно по-різному. Але обов'язково дуже любити.

·        Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте за приклад один одному: вони різні навіть у біологічному віці – дівчинки звичайно старші однолітків хлопчиків.

·        Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне – по-різному осмислюють усе, з чим зіштовхуються в цьому світі. І звичайно, не так, як ми – дорослі. 

·        Пам’ятайте: коли жінка виховує і навчає хлопчика (а чоловік дівчинку), їй мало придасться власний дитячий досвід і порівнювати себе в дитинстві з ним неправильно та даремно.

·        Не перестарайтеся, вимагаючи від хлопчика акуратності й старанності у виконанні вашого завдання.

·        Коли даєте завдання хлопчикам, намагайтеся включати в них момент пошуку, що потребує кмітливості. Не потрібно наперед показувати і розповідати, що і як робити. Потрібно підштовхнути дитину до того, щоб вона сама знайшла принцип рішення, нехай навіть з помилками.

·        З дівчатками, якщо їм важко, потрібно разом, до початку роботи, розібрати принцип виконання завдання, що і як слід зробити. У той же час їх потрібно поступово учити працювати самостійно, а не тільки за заздалегідь відомими схемами (домашню роботу виконувати точно, як мама, у школі вирішувати типові задачі, як вчили на уроці), підштовхувати до пошуку власних варіантів рішення незнайомих завдань.

·        Не забувайте не тільки розповідати, але і показувати. Особливо це важливо для хлопчиків.

·        Пам’ятайте, що ми часто недооцінюємо емоційну чутливість і тривожність хлопчиків. 

·        Якщо вам треба насварити дівчинку, не поспішаєте висловлювати своє відношення до неї – бурхлива емоційна реакція перешкодить їй  зрозуміти те, за що її лають. Спочатку поясніть, у чому її помилка.

·        Щодо хлопчика, то викладіть коротко і точно, чим ви не задоволені, тому що він не може довго витримувати емоційну напругу. Його мозок немов би відключає слуховий канал, і дитина перестане вас чути й слухати.

·        Знайте, що дівчатка можуть вередувати, здавалося без причини або через дрібниці із-за стомлення (виснаження правої «емоційної» півкулі мозку). Хлопчики в цьому випадку виснажуються інтелектуально (зниження активності лівої «раціонально-логічної» півкулі).

 

П А М ‘ Я Т А Й Т Е . . .


·        Ніколи не порівнюйте дитину з іншими, хваліть її за власні успіхи і досягнення, порівнюючи з тим, що було.

·        Не обвинувачуйте в невмінні, а допоможіть знайти шляхи розв’язання проблеми.

·         труднощів, будьте союзником, а не супротивником або стороннім спостерігачем.

·        Намагайтеся орієнтувати програму і методику навчання на конкретну дитину або конкретну групу дітей так, щоб можна було максимально розкрити їхні можливості, обпертися на властивий їм тип мислення.

·        Проведіть «ревізію» помилок дитини під час письма, щоб зрозуміти, з чим пов'язані її труднощі: з поганим фонематичним слухом, низькою слуховою або зоровою пам'яттю, з тим, що не формується зоровий образ слова, або з чим-небудь іншим.

·        Пам’ятайте, що педагог, що лає дитину за те, що вона щось не знає або не вміє, подібний лікареві, що лає хворого за те, що він хворий.

·        Потрібно знати, що успішне навчання дитини за тією або іншою методикою залежить від того, який тип функціональної організації мозку властивий саме цій дитині, отже, на який тип мозку, а значить і тип мислення, розрахована ця методика.

  • Якщо у вас труднощі в спілкуванні з дитиною, якщо ви не розумієте один одного, не поспішаєте звивинуватити в цьому її. Може ви належите до різних типів функціональної організації мозку, а значить по-різному мислите, сприймаєте, почуваєте, отже, справа не тільки в дитині, але й у вас. Вона не погана, а просто інша.

·        Не забувайте, що ваша оцінка поводження або якихось результатів діяльності дитини завжди суб'єктивна. І завжди може найтися хтось інший, хто побачить у дитині те гарне, що не помітили ви.

·        Ми часто любимо в дитині результати своєї праці. А якщо результату нема, винувата не дитина, а ми, тому що не змогли її навчити. Бійтеся списувати свою некомпетентність, свої невдачі на дитину. На жаль, ми любимо тих, кого вміємо навчити.

·        Постарайтеся, щоб головним для вас стало не стільки навчити чому-небудь, скільки зробити так, щоб дитина захотіла навчитися, не втратила інтерес до навчання, відчула смак до пізнання нового, невідомого, незрозумілого. 

·        Пам’ятайте, для дитини щось не вміти, щось не знати – це нормальний стан. На те вона і дитина. Цим не можна докоряти, соромно самовдоволено демонструвати перед дитиною свою перевагу в знаннях.

·        Коли дитина приходить у перший клас, потрібно пам'ятати, що для неї змінюється не тільки місце перебування, режим і вид діяльності, але й уся шкала цінностей, що вона створила за попередні 6 або 7 років. Те, що віталося в родині або в дитсадку, у школі може бути небажаним. Так вихователю у дитсадку зручно, щоб дитина була «тихою», тому що він звітує перед батьками насамперед за розбиті носи, мокре взуття, розірваний одяг. А вчителеві мовчазну, боязку, нерішучу, безініціативну дитину важче навчити.

·        Дитина не повинна панічно боятися помилитися. Не можна навчитися чому-небудь, не помиляючись. Намагайтеся не виробити страх перед помилкою. Почуття страху – поганий порадник. Воно часто гасить ініціативу, бажання учитися, а то й просто радість життя та радість пізнання.

·        Знайте, що маленькі діти не бувають ледачими. «Лінь» дитини – сигнал неблагополуччя у вашій педагогічній діяльності, в обраній вами методиці роботи з дитиною.

·        Ви не ідеал, а значить і не зразок для наслідування в усьму й завжди. Тому не змушуйте дитину бути схожою на вас.

·        Визнайте за дитиною право на індивідуальність, право бути інакшою.

·        Для успішного навчання ми повинні свої вимоги перетворити в бажання дитини.

·        Намагайтеся не подавати дітям істину, а вчить її знаходити. Стимулюйте, підтримуйте, активізуйте їхній самостійний пошук.

·        Для гармонічного розвитку необхідно, щоб дитина училася по-різному освоювати навчальний матеріал (логічно, образно, інтуїтивно).

·        Оскільки є ще багато таємниць у розвитку мозку і психіці людини, поки що недоступного нашому розумінню, тому головною своєю заповіддю зробіть – «не нашкодь»!

 


 ДІВЧАТКА ТА ХЛОПЧИКИ.

 

 

Можливо, відповіддю на це стане теорія асинхронної еволюції чоловічої і жіночої статі доктора біологічних наук, генетика В.А. Геодакяна.

У своїй роботі він спирається на дві протилежні тенденції. У першій стверджується, що жіноча стать орієнтована на збереження ознак розвитку, які вигідні для того, щоб передати їх у спадок. Тим самим зробити нащадків більш схожими на батьків. Отже, вижити.

За другою, чоловіча стать орієнтована на подальший пошук змін розвитку людини. При цьому в чоловічій статі акумулюються нові корисні змінені риси пристосування людини до середовища. А отже, чоловіки здебільшого орієнтуються на прогрес.

Дівчатка і хлопчики діють з урахуванням цих тенденцій, які накладають певний відбиток на стратегію їхніх розумових процесів. 

 

Стратегії розумових процесів дівчаток і хлопчиків

Дівчатка

Хлопчики

Народжуються зрілими дітьми, їхній розвиток випереджає розвиток хлопців на 3 — 4 тижні 

На 2-3 місяці пізніше починають ходити. На 4 — 6 місяців пізніше говорять. До періоду статевого дозрівання запізнення у розвитку досягає приблизно 2 роки 

У шість місяців більше реагують на ласкаві звертання 

У шість місяців краща реакція на нові або на рухомі предмети 

До 13 років зберігається певна пластичність мозку, тобто дифузність функціонування півкуль 

У початковій школі хлопці «молодші» за дівчаток за своїм біологічним віком на 1 рік. Асиметрія мозку у хлопців розвивається раніше, ніж у дівчаток. До 6 років у хлопців помітна функціональна спеціалізація півкуль. 

Чутливіші до шуму, у дівчаток 1—2 класів «шкіряна чутливість» більша (тобто їх найбільше дратує тілесний дискомфорт), вони швидше реагують на дотик

До 8 років гострота слуху у середньому вища, ніж у дівчаток

Здебільшого грають у приміщенні в замкнутому просторі

Бігають один за одним, кидають предмети у ціль, використовуючи увесь можливий простір (якщо його не вистачає в горизонтальній площині, вони досліджують вертикальну—лазять по сходинках, залазять на шафу)

Ставлення до форм і змісту навчальної роботи досить терпляче, а загалом критичне до соціальних форм

Різко виражається негативізм не тільки до системи шкільних відносин, а й до навчальної роботи взагалі

Форми організації навчання побудовані таким чином, що потребують із перших кроків старанності, зосередженої уваги, дисципліни, ретельності. А ці вимоги за психофізіологічними параметрами ближчі до жіночих

Зміст навчальних планів і навчальних предметів має явну технократичну природничу тенденцію. Тому його можна розглядати як переважно чоловічий

Більш схильні до навіювання. Сприймання деталізованіше, тому більша чутливість до зовнішньої упорядкованості. Мислення конкретніше і прагматичніше. Це орієнтує не стільки на виявлення закономірностей, скільки на отримання кінцевого результату

 

Легше дається алгебра, рахунок, маніпуляція з цифрами і формулами

Легше справляються з геометрією (просторовим мисленням, розумовими маніпуляціями з геометричними формами)

Дівчатка

Хлопчики

Дівчатка переважають над хлопчиками за вербальними здібностями. Вони швидше оволодівають мовленням, з більшим бажанням спілкуються з іншими дітьми, їхня мова правильніша і складніша за синтаксичною будовою, ніж у хлопців. До початку навчання ця відмінність у синтаксичній побудові речень у хлопчиків і дівчаток зникає і виявляється знову лише після 11 років, а відтак стає постійною рисою упродовж усього життя. Дівчатка краще виконують завдання, в яких потрібно знайти словникові аналогії. У них вища швидкість мовлення. Вони краще і швидше розуміють письмовий текст 

Еволюція жіночої статі вела відбір на адаптованість у довкіллі 

Еволюція чоловічої статі вела відбір на винахідливість, спритність 

Орієнтація на стосунки між людьми 

Більше орієнтовані на інформацію 

Ставлять запитання заради встановлення контакту з дорослими 

Частіше ставлять запитання для отримання конкретної відповіді 

Під час уроку дивляться в обличчя вчителя, шукаючи підтвердження правильності своїх дій, чекають схвалення 

Під час уроку дивляться на парту, вбік або прямо 

На початку уроку набирають оптимального рівня працездатності 

Втягуються в процес довше і на вчителя дивляться рідко. Коли хлопці досягають піку працездатності, дівчатка починають втомлюватися 

Найкраще виконують завдання вже не нові, типові, шаблонні. Коли вимоги до ретельності проробленості елементів виконавчої частини завдання невеликі (немає пошуку) 

Більше схильні до пошукової діяльності, висуваючи нові ідеї, вони краще працюють, коли потрібно розв'язувати принципово нові завдання. Хлопчик може знайти нестандартне розв'язання математичної задачі, але зробити помилку в розрахунках і, як наслідок, отримати погану оцінку. Хлопцям потрібно самим брати участь у розв'язуванні завдань 

Перевершують хлопців у мовленнєвих завданнях (спочатку немовленнєві завдання вони можуть розв'язувати немовленнєвим способом). 

Переважають дівчаток у відеопросторових уміннях, а це вимагає високої пізнавальної активності. 

Мозок дівчаток готовий відповісти на будь-яку неприємність, підтримує в стані готовності всі свої структури, щоб у будь-яку секунду відреагувати. Напевно, саме цим досягається краще «виживання» 

Для досягнення виховного ефекту потрібно обмежувати тривалість зауважень та повчань з боку вчителя та батьків. Пояснюйте коротко і конкретно 

За загальної втоми потерпають право-кульові процеси (образне мислення, просторове відношення, емоційне самопочуття). 

За загальної втоми потерпають лівокульові процеси, пов'язані з мовленнєвим мисленням, логічними операціями. 

Застосовують одну й ту саму тактику для вивчення абсолютно іншого матеріалу. Вони більше схильні до механічного заучування. Традиційна освіта більше підходить для дівчаток. Тому вчаться вони краще 

Хворобливо реагують на потребу використовувати різні типи мислення на різних уроках, під час вивчення різних предметів. Мозок хлопців порівняно з мозком дівчаток прогресивніший, більш диференційований, вибірковий, його функціональна система економічніша. Активнішими є процеси смислоутворення. Тому мислення хлопців більш творче, пошукове. Вони здатні до активної самореалізації 

Здатність центрів правої і лівої півкулі вступати у функціональні між-кульові контакти значно вища, ніж у хлопців 

Кількість нервових волокон, які з'єднують ліву і праву півкулі, менша, ніж у дівчаток. Тому хлопцям важче порівнювати інформацію, яка опрацьовується у лівій і правій півкулі. У хлопців вибірково вмикаються розумові процеси лівої або правої півкуль 

Мають вищу зосередженість на конкретних проблемах 

 

Крім представленої таблиці розумових стратегій, її варто доповнити поведінковими діями дівчаток і хлопчиків (про які ще наголошував відомий польський педагог Януш Корчак). На що варто звертати увагу, щоб краще розуміти їхні навчальні дії, допомагаючи розкриттю їхніх талантів.

 

Дівчатка

Хлопчики

Дівчатка менше б'ються: їм це не властиво, і плаття заважає, і волосся; нема вправності, не відомі прийоми боротьби. Дівчатка щипаються або дряпаються. Висміюють секрети, плітки, сварки. Дівчатка діють нишком, стиха. Дівчатка більш потайливі. Рано розуміють, якими їх хочуть бачити оточуючі та чого від них очікують. Вони слухняніші, «правильніші», привітніші та лагідніші з іншими

Хлопців це дуже дратує. Отже, виходить, що вони діють відвертіше та неприховано. Хлопчики  більш  різнобічні, ніж дівчатка, оптимістичніші за них. Про школу вони розповідають без подробиць, але цікавіше, несподіваніше, частіше про головне, суттєве

Дівчатка часто намагаються показати, що вони кращі, ніж є насправді. У них високий рівень соціальної поведінки. Серед них більше егоїстів

Хлопці теж не завжди відверті, бо намагаються показати, що вони гірші, ніж є насправді. Егоїстів серед хлопчиків загалом менше

«Зосередженість, увага, точність, терпіння, наполегливість, любов до порядку, ніжність, манери, смак і, зрештою, вроджена любов до дітей все це якості, які трапляються швидше і в більших пропорціях у жінок, ніж: у чоловіків».

К.Д. Ушинський.

 Дівчатка більш чуттєві як до заохочень, так і до покарань, більш гостро реагують на приниження людської гідності. Успіхи дівчаток у навчанні можна пояснити і тим, що дівчинку ще до школи привчають до дрібної, старанної роботи: посуд помити, пошити, попрасувати хоча б клаптики, овочі перебрати. Ось і виходить, що до шкільної праці, нуднуватої, без різких і сильних рухів, кропіткої навчальної праці за письмовим столом дівчатка зазвичай готові краще, ніж хлопці

Як і дівчинка, хоче бути красивим, але цього не хоче визнавати. (Відомо, як вони неохоче стрижуться, говорячи, що в них мерзне голова або кашкет буде великим.) У них є теж бажання одягатися, бути милими і делікатними, але вони в цьому не зізнаються. Хлопчику тяжче бути охайним, бо він любить рухливі ігри. У хлопців більше синяків, шишок, порізаних пальців, подряпин на колінах. Хлопці частіше рвуть взуття, розбивають скло. Це тому, що вони більше майструють і більш прискіпливі, але вони не замазури. Просто хлопці люблять все робити швидше, менш терплячі, і тому зошити у них не в такому порядку. Але стараються при цьому не менше. Як і дівчатка, вони співпереживають, жаліють, їм неприємно бачити чуже горе, тільки вони не хочуть цього показувати, бояться глузувань... І, насамперед, хлопці соромляться не менше дівчат... А якщо роблять щось непристойне, то це через пустощі, або щоб себе показати. Хлопці є задерикуватими, і роблять це дуже голосно. Дорослим варто пам'ятати, що хлопці найбільше сердяться і сильніше мстять, коли зачеплена їхня сором'язливість

Дівчатка, що не встигають у навчанні, набагато тяжче піддаються корекції, ніж хлопці. Незасвоєння шкільної програми для дівчаток с більшим неврогенним фактором, ніж для хлопців, І тому саме ці дівчатка вимагають до себе набагато більше уваги і терпіння

Двієчниками у початкових класах найчастіше стають хлопці, а не дівчата

Серед дівчаток частіше, ніж серед хлопців, трапляться художній тип вищої нервової діяльності. Це природно, закономірно та обумовлено. так би мовити, всім майбутнім жіночим єством

Хлопці з художнім типом нервової системи потребують до себе більш ретельної уваги, ніж усі інші. Саме у них найчастіше і легше (за несприятливих умов) розвиваються так звані шкільні неврози, згодом істеричні неврози, а в подальшому відбувається патологічне формування особистості істеричного типу

Дослідження показали, то у дівчаток 6-8 років у всіх випадках спільної діяльності показники гуманних відносин нижчі, ніж у хлопців, тобто альтруїстична репутація дівчаток, яка існує в буденній свідомості, надто перебільшена. Дівчатка показують виший рівень рефлексії і соціальної відповідальності і більшу,  ніж у хлопчиків, гнучкість, здатність словесно демонструвати соціально прийнятні форми поведінки.

В умовах спільної діяльності молодші школярі хлопці, опинившись у ситуації погрози, покарання (або очікуваної нагороди), приблизно однаково розподіляють свої зусилля для власної користі і для користі своїх друзів. Вони не завжди адекватно оцінюють свою поведінку, причому оцінка носить випадковий характер

Найбільш розповсюджений темперамент серед дівчаток сангвіністичний. Водночас дівчатка меланхоліки та холерики — складніші

Хлопці - меланхоліки та холерики, порівняно з дівчатками відповідних темпераментів легше піддаються вихованню і навчанню

З часом, коли молодші школярі дорослішають, виявляється так звана поляризація статі (з кожним роком вона сильніша)

Дівчатка в своєму колі обговорюють перших романтичних героїв, моду, ведення домогосподарства, віддають перевагу ліричній літературі, особливо зближуються з матір’ю і за сприятливих з нею стосунків довіряють їй свої таємниці. Вони більше тягнуться до вчительок, можуть колективно закохуватися у вчителя-чоловіка 

Хлопці грають у військові ігри, зачитуються героїчною літературою і наслідують героїв, лицарів. Вони більше тягнуться до батька, а його відсутності до чоловіка взагалі (викладача, керівника «чоловічих» гуртків та секцій). Виявляють настирливий інтерес до чоловічої роботи

Таким чином, у молодшому шкільному віці відбувається поступове засвоєння дітьми ролей хлопчика та дівчинки. Разом з цим з'являться перші ознаки цікавості до протилежної статі, перші ознаки сексуальності.

У дівчаток ці почуття забарвлені романтичними тонами. Для них характерні мрії про героя, про свого «принца». Досить часто у них виникає і почуття закоханості, частіше у набагато старшого за віком хлопчика або навіть у дорослого чоловіка. Майже завжди ця перша закоханість зовсім не те, що нерозділена, більш того, «предмет кохання» — часто навіть і не здогадується про неї. Але, тим паче, це досить серйозне почуття! Спроба засудити або висміяти дівчинку може закінчитися драматично

У хлопців інтерес до протилежної статі досить часто виражається у грубій формі. Хлопці смикають за волосся дівчат, скубають, штовхаються, на вулиці скочують з гірки по снігу, іноді досить цинічно висловлюються на їхню адресу. їхня зовнішня грубість — здебільшого лише маскування для переживань почуття ніжності і розгубленості перед цим почуттям. Без розуміння цього психологічного парадоксу неможливо правильно організувати педагогічний процес

Дівчатка, до яких не «клеяться» хлопці, часто почуваються непоміченими і нерідко самі провокують хлопців до всіляких грубощів

Треба пам'ятати, що поведінка хлопців не потребує нотацій та покарань, бо вони не мають сенсу. Осуджуючи та караючи спонтанну поведінку хлопця, вчитель може сформувати негативну установку до позитивних мотивів його поведінки

 Природний потяг дітей один до одного досить часто завершується дружбою між хлопчиком та дівчинкою. Дружні пари стають дедалі більш поширеним явищем сьогодення, порівняно з минулими роками. Причиною цього можна вважати: а) достатню педагогічну обізнаність батьків; б)акселерацію; в) однодітну сім'ю.

Остання причина, мабуть є найвагомішою, тому що дружба між хлопчиком та дівчинкою дає можливість їм реалізувати те, чого не може дати сучасна сім'я (звикання до протилежної статі). Тому прагнення хлопчиків і дівчаток до дружби — це, можливо, інстинктивне прагнення до подолання недоліків виховання в однолітній або малодітній сім'ї. Дружба привчає поступатися заради свого друга бажаннями та намірами, навчає лагідності і піклування, уваги та чуйності. Люди, які не мали такого досвіду у дитинстві, досить часто неуспішні в особистому плані, вони так і не можуть опанувати науку взаємовідносин з протилежною статтю, науку любові. 

 

Ігнорувати ці особливості не можна, як не можна ігнорувати розбіжності у темпераменті та характері хлопчиків і дівчаток, які позначаються на специфіці їхнього спілкування. Формування нормальних взаємин хлопчиків і дівчаток — одне з головних завдань виховання культури спілкування, майбутнього щастя наших дітей, їхньої можливості повноцінно знайти себе у житті і створити міцну родину.

У хлопців слід розвивати почуття обов'язку: перед самим собою, іншими, перед батьками, дружиною, майбутніми дітьми. Дуже важливо змалечку виховувати у хлопчика повагу до жінки.

Дівчинку треба вчити бути чуйною, розуміти стан інших людей і діяти відповідно до цього. Дівчинка приваблива ніжністю, вона повинна бути обачливою, обережною, їй призначення — стати жінкою, дарувати життя і, оберігаючи себе, оберігати майбутнє. З перших років дівчинку готують до материнства, їй потрібно доручати піклування про молодших дітей у родині, вказуючи на їхню беззахисність, навчати догляду за ними та радості спілкування. Це відбувається природно: спочатку ляльки, потім молодші сестри і брати.

Дівчинку вчать поважати чоловіка взагалі як другу половину людського роду і конкретно — саме цього хлопчика, цього дорослого за його гідність та вчинки.

У спільних іграх та заняттях, у суспільній праці, виконуючи «чоловічі» та «жіночі» ролі, спостерігаючи один за одним, хлопці і дівчатка вчаться бути собою, спілкуватися між собою. Останнім часом психологи приділяють увагу проблемі статевої дипсихизми. Йдеться про те, що в житті легше адаптуються ті люди, які, безумовно, засвоївши головні риси особистості, властиві їхній статі, мають у своєму характері і кращі якості, притаманні протилежній.

Отже, у спільній діяльності хлопчики і дівчатка повинні вчитися бути собою, так би мовити, «від протилежного». Говорять, що найбільше чоловіка робить мужнім слабка жінка, а її жіночною — сильний чоловік. Завдяки цьому хлопчику не личить плакати при дівчинці, бути грубим поряд з дівчинкою тощо. Цю важливу обставину слід враховувати для повноцінного розвитку особистості як хлопчика, так і дівчинки.