Блог вчителя історії та правознавства Фесенко Тетяни Висилівни: ноября 2016

11 листопада у 2 класі пройшла година спілкування на тему: "УКРАЇНО - ЗЕМЛЕ МОЯ!"

Тема:УКРАЇНО – ЗЕМЛЕ МОЯ!

Мета: поглибити знання учнів про Україну; прищеплювати любов до рідного краю; розширити зміст поняття громадянин України; розвивати мовлення учнів; виховувати патріотичні почуття приналежності до українського народу.

Обладнання: картини рідної природи; карта України; символи України; вишиваний рушник, колосся і калина; плакат «Видатні українці», український рушник з хлібом-сіллю.

Девіз: Усі ми – це наша родина, це наша сім’я, це наша Україна.

Хід заняття

І. Організація класу

II. Основна частина заняття

1. Слово вчителя

- Розповідь вчителем легенди «Наша земля».

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося.

От вони й прийшли до Бога, а він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чому прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні,- відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці. «Тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе: річки, озера, ліси, степи. Але пам'ятайте, якщо будете ії берегти, то вона буде ваша, а ні - ворога».

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною.

Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Її красою захоплювались поети, художники та композитори.

… Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна. Л.Костенко

Вірш „Батьківщина”

А. Костецький

Учитель

1. Наша Батьківщина – це.... (Україна)

2. А тепер назвіть столицю України.... (Київ)

3. А найбільша річка, яка протікає по території України...(Дніпро )

2. Асоціативний кущ

Вчитель:

-Діти, а що для вас Батьківщина?

Діти: Ми живемо на Слобожанщині. Для мене – це край, де я народився, живу, де живуть і працюють мої батьки.

- Це школа, вулиця, на якій я живу.

- Це моя родина: тато, мама, сестричка, бабуся, дідусь, рідна домівка.

Вчитель: Ми називаємо Україну своєю Батьківщиною. Якими ще словами близькими за значенням ми можемо її назвати?

Діти: Вітчизна,

1. Асоціювання, „гронування”.

Запишить слова та фрази, які спадають на думку зі словом „Україна”.

Рушники Народ

Пісні Київ

Тарас Шевченко Дніпро

Учитель:

Батьківщина - це земля, на який ти народився, де народилися твої батьки, усі ми. Це тато і мама, це твої друзі, учителі. Це стіжка, яка веде тебе до школи, птахи, які співають дзвінкоголосі пісні, - це твоя маленька Батьківщина. Батьківщина – це казки, які розповідала бабуся, це зелена травичка і наша блакитна річка _ Сіверський Донець. Батьківщина – це і Україна. Україна – це рідна мова, чарівна пісня, талановитий народ.

Читання вірша.

Я народилась в Україні

І почала життя своє

Тут небеса високі ї сині

На що не глянеш - все моє!

Трава для мене зеленіє,

Для мене світлі дні ясні

І сонце пестить і леліє,

Летять до серденька пісні.

Тут кожна квіточка співає

Струмочок ніжно жебоніть.

І краю кращого немає,

Де б я могла та вільно жить!

3. Інсценізація

Вчитель: Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

Діти: 1. – Д0 магазину, - там є цукерки.

2. – Ні, до школи, - там є діти.

3. – Ні, до річки, - там можна купатись.

4. – Ні, в садок, - там повно яблук та груш.

5. – Ні, у поле, - там простір широкий.

Але тут увійшла мама. Діти запитують її: (хором)

«Яка стежка найкраща?»

Вчитель: Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла:

Мати: - Додому, діти! До рідного дому!

Вчитель: А якщо об’єднати разом усі родини, всіх людей, які живуть в Україні, то як тоді ми їх назвемо?

- Народ.

Вчитель: так, народ України, український народ. Ми всі одна сім’я, повинні жити дружно.

Ти мене чаруєш,
Рідно Україно,
Красотою своєю
І річок, і гір
Червоною калиною,
І мовою солов’їною! Загайкевич Кирило

***

Синєє море, безмежні поля
Високії гори, родюча земля
У лузі калина і спів солов’я
Це все Україна, це ненька моя!
Бондаренко Олександр

Метод,. Мікрофон,,

Всі ви знаєте що у нашої країні проводиться чемпіонат Європи з футболу „Евро - 2012”. Тому ми всі гостинно зустрічаємо гостей з інших країн світу. Уявить собі, що до нас в клас приїхав хлопчик разом з батьками з іншої країни. Він не знає про нашу Україну - розкажіть йому про нашу Батьківщину.

Кореспондент бере інтерв’ю у учнів.

Розповідь дітей

— Україна — це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста. Могутньо котить до Чорного моря сивi хвилi найбiльша рiчка України — Днiпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця. Погляньте на карту України. На нiй позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас гори, і найбільші з них – Карпатські й Кримські.

Україна — одна з найбiльших держав Європи. Оскiльки це велика країна, то живуть у нiй люди рiзних нацiональностей. Поряд з українцями в Українi живуть росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї, поляки, греки. Усi вони в нашій державі мають однакові права.

***
На заході –гори Карпати,
На сході-донецькі степи
Нам всім Україна мати
І ти її, друже, люби!

             ***
Я люблю свою країну,
Нашу неньку -Україну.
І зеленії Карпати,
І стежинку біля хати.
Де тече Дніпро широке,
Де цвіте калина,
Чорне море, жовте поле,
Де моя родина!

       Мій рідний край!

Найкраща в світі Батьківщина
Моя рідненька Україна
Тут мати, батько, дід, бабуся.
Тут народилась я і вчуся
Люблю тебе, моя родина,
Моя безкрая Україна.

5. Колективна робота

- Давайте спробуємо доповнити вірш, вставляючи останнє слово:

Ми дуже любим весь наш край,

І любим У_______ (Україну),

Її лани, зелений гай,

В саду рясну _______ (калину).

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні) –

Змагається він з нами!

М.Познанська

Вчитель: Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав’я і квітів?

Є, це наш рідний край

Пісня,, Рідна Україна,,

Вчитель: Рідна земля зачаровує своєю красою, у нас верші пишуть не тільки діти, а мешканці нашого селища Червоний Донець. Один з них Сергій Ламзін, збірку його вершів я вам показую.

Промінь сонця світанок дарує,

Вітерець рідний край обійма,

Тихий шепіт Донця зачарує,

Добрий ранок, кохана земля!

Рідне селище пісню співає,

Колихає ялинок вінець,

Всіх родинним теплом зустрічає

Вічно юний Червоний Донець.

Газу нашого зорі палають,

Там, де праця натхнення кипить,

Шебелинку завжди пам'ятають,

Дзвінка слава про неї бринить!